Паспорт еколого-освітньої стежки «Заповідна»

Розташування: о. Джарилгач, м. Скадовськ, Херсонської області.

Проїзд: від причалу № 380 та № 383 м. Скадовськ, до причалу на косі Глибока теплоходом та маломірними суднами.

Значення екологічної стежки: освітньо-дослідницька, виховна: проведення навчальної і пропагандистської роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому середовищі. Це своєрідна лабораторія в природних умовах. Навчальна екологічна стежка розрахована на всі категорії відвідувачів.

Короткий опис: загальна протяжність стежки 5 км. Час проходження 3-4 год. Може включати в себе частковий проїзд по маршруту автотранспортом. Розташована на острівній частині НПП «Джарилгацький», а саме на о. Джарилгач, що є унікальним природним утворенням наносного походження, з унікальною флорою та фауною.

1-а зупинка: Коса Глибока. Після 30-ти хвилинної прогулянки Джарилгацькою затокою, а саме така відстань переїзду від портового причалу м. Скадовськ до о. Джарилгач, в супроводі грайливих стайок дельфінів, ми потрапляємо на острів, в бухту Глибоку. Острів Джарилгач має дуже багато кіс, утворених черепашково-піщаними наносами, які мають назви: Глибока, Мілка, Дурилова, Левкіна, Синя.

2-а зупинка: Пам’ятник загиблим морякам. Майже в 100 м від узбережжя встановлено пам’ятник, що нагадує про події років Великої Вітчизняної війни та прославляє подвиг матросів Служби спостереження та зв’язку головної бази Чорноморського флоту.

3-я зупинка: Озера Джарилгача. На острові є близько 200 озер. Майже всі вони солоноводні. Більша частина озер знаходиться в східній частині острова, яка має стару назву «Пиндики». Але і в північно-західній частині також є немало озерець з заростями очерету та невеликими острівцями, на яких гніздиться велика кількість водних птахів. З усіх видів птахів, що зустрічаються на острові, 69 занесені до Червоної Книги України. Ще однією важливою особливістю деяких озер є цілющий чорний мул, що здавна використовується місцевими мешканцями для лікування хвороб суглобів, утворений впродовж віків являє собою природні органо-мінеральні колоїдні утворення мулу харових водоростей.

4-а зупинка: Його величність о. Джарилгач (включає в себе короткочасний відпочинок). Острів Джарилгач є найбільшим незаселеним островом в Європі і безумовно в Україні. Має площу 5605 га, довжина його 42 км. Загалом острів складається ніби з двох частин: західної – вузької коси, довжиною 18,5 км та шириною від 30 до 500 м , що починається біля с. Лазурне та відділяється від материка вузькою протокою; східної – більш широкої частини, довжиною 23,2 км та шириною майже 4,6 км, кінцевою точкою якої є мис Джарилгач. У різні сезони року на о. Джарилгач мешкає до 300 видів птахів, серед яких рожевий пелiкан, огар, сірий та степовий журавлі, орлан-білохвіст, каспійський мартин, середній крех – занесені до Червоної книги. 15 видів ссавців, з них 3 види морських. Зустрічаються близько 500 видів судинних рослин, з яких більш 50 ендеміки. Із рослин охороняються рідкісний золотобородник цикадовий, зозулинці, меч-трава болотяна, ковила дніпровська.

На о. Джарилгач вільно мешкають ратичні тварини (асканійський олень, європейська лань, муфлони) та хижі м’ясоїдні – лисиця руда, єнотоподібний собака. Зустрічається кабан та заєць. Чисельні комахи та морські безхребетні, плазуни (ящірка звичайна, ящурка різнобарвна, гадюка степова).

5-а зупинка: Заповідна зона. Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Джарилгацький» площею 300 га був створений в 1974 році для збереження у природному стані золотобородника цикадового – рідкісної рослини, здатної закріпляти сипучі піски.

Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони. Потребують охорони ще майже 10 видів рослин, серед яких ковила дніпровська, меч-трава болотяна, зозулинці, два види лишайників , що мають такий же високий природоохоронний статус.

6-а та 7-а зупинка: Голуба лагуна (включає в себе відпочинок та купання). Фауна прилеглого моря рiзноманiтна. Якщо стоячи на пляжі, подивитись собі під ноги, то побачимо велику кількість викинутих на берег мушлей. А це все раковини різних молюсків: двостулкових – устриць, мідій, мії, морських черенків, морського гребінця, венерки звичайної, серцевидки та  скафарки, та черевоподібних  – рапани, трісії, гібули. Серед ракоподібних найпомітніші   креветки, краби, рак-самітник. У Джарилгацькiй i Каркiнiтськiй затоках зустрічається три види китоподібних: дельфiн бiлобокий, чорноморська афаліна та  морська свиня (азовка).

Паспорт еколого-освітньої стежки «Маяки”

Розташування: о. Джарилгач, м. Скадовськ, Херсонської області.

Проїзд: від причалу Скадовського морського торгового порту та причалів № 380 та № 383 м. Скадовськ до узбережжя східної частини о. Джарилгач катерами та маломірними суднами.

Значення екологічної стежки: освітньо-виховна, пізнавальна, рекреаційна: пропаганда питань охорони природи, підвищення рівня екологічної свідомості відвідувачів, ознайомлення з цінними природними та історико-культурними об`єктами острова, сприяння активному відпочинку в гармонії з природою.

Короткий опис: екоcтежка протяжністю 2 км, час проходження 1,5 год. Розрахована на всі категорії відвідувачів.

Майже 16 км захоплюючої подорожі Джарилгацькою затокою на катері, а це близько години часу, дістаємося причалу в районі маяків.

1-а зупинка: «Голуба пристань». Острів відділяється від материка Джарилгацькою затокою. Це найбільш солоноводна затока Чорного моря (18-19 %). Максимальна глибина – 8 м, проте 30 % площі затоки припадає на мілководдя глибиною до 1 м. Має охоронний статус як цінні водно-болотні угіддя, де в певні пори року можна зустріти велику кількість птахів: лебедів шипунів та кликунів, гусей, качок, мартинів.

2-а зупинка: «Маяки». Відкривши свої почуття неповторній красі голубої лагуни, переходимо до маяків. Їх на узбережжі два – діючий і старий маяк 1902 року. Старий маяк було виготовлено в Парижі на кошти С.Б. Скадовського. Кажуть, що спроектований учнями Гюстава Ейфеля, автора знаменитої паризької вежі, за його ж  проектами. Пропрацював до 1997 року, нині знаходиться в аварійному стані, але від цього не втратив своєї архітектурної цінності.

3-а зупинка: «Лазурний берег». Перед нами відкриваються чудові піщані пляжі, які приваблюють своєю неповторною красою безліч туристів. Білий пісок, безмежні морські простори з блакитною прозорою водою, де навіть на великій глибині можна добре роздивитись  морське дно.

Серед його мешканців увагу привертають креветки та краби. Численними є рачки-бокоплави, раки-самiтники. Серед молюскiв найбiльш помiтнi двостулковi – устрицi, мiдiї, серцевидки та черевоногi – триції та рапани. Товщу води вiд поверхнi до найбiльшої глибини населяють медузи – коренерот та аурелiя. У пiсок зариваються скати або морськi коти. Часто величну постать морського ската-хвостокола можна спостерігати біля самого берега.

В акваторії моря мешкає три види китоподібних: дельфін афаліна, білобочка чорноморська та найменший вид – морська свиня або азовка. Всі три види занесені до Червоної книги України.

4-а зупинка: «Мис Джарилгацький». Звідси відкриваються неосяжні морські простори, що зачаровують своєю красою, де хочеться просто, забувши про все, ніжитись на теплому пісочку в променях ласкавого сонця.

Якщо на кілька метрів звернути в гущавину, то відкриється верениця озерець, зарослих очеретом. В мілководді побачимо великі зграйки кефалей, анчоусів, бичків та чатуючі на них постаті сірої та білої чапель. Ще один червонокнижний вид – кулик-сорока зустріне своїм клекотом. Вздовж берега багато мартинів, крячок. Навіть зустрічається рідкісний для нашої місцевості вид – гагара чорношия.

Серед плазунів зустрічається гадюка степова та велика кількість ящірок звичайної та ящурки різнобарвної.

Серед заростей лоху сріблястого, тамариксу та білої акації, в гущавині, ховаються від палючого сонця муфлони, олені та лані європейські.

З мису Джарилгацький повертаємось знову до маяків, де можна відпочити, попити чистої джерельної води, покупатися та позасмагати.

Паспорт еколого-освітньої стежки «Слідами Ахілла»

Розташування: о. Джарилгач, м. Скадовськ, Херсонської області.

Переїзд: від материкової частини селища Лазурне на острів човнами або пішим ходом (вбрід, вплав близько 20 м).

Значення екологічної стежки: історико-просвітницька, загальноосвітня, науково-пізнавальна: історичне  значення, природоохоронна пропаганда, екологічне виховання підростаючого покоління, ознайомлення з різноманіттям ландшафтів та багатим видовим біорізноманіттям. Розрахована на різні категорії відвідувачів.

Короткий опис: довжина маршруту 3 км. Час проходження маршруту – 2,5-3 год. Маршрут проходить по західній косі о. Джарилгач. Від селища Лазурне до коси переправа на човнах. Коса та широка частина острова Джарилгач – унікальне природне утворення наносного походження, з особливим рослинним і тваринним світом. Територія овіяна стародавніми легендами.

1-а зупинка: «Ахіллесів Біг». Розповідь про давні легенди, що пов’язані з о. Джарилгач. Його прадавні назви та геоморфологічне формування. Історія створення Національного природного парку «Джарилгацький». Міфи, легенди та історичні події: Ахіллес (або Ахілл) – найвідоміший герой античного часу. В героїчних оповідях давніх греків є найхоробріший з героїв, що брав участь на чолі Агамемнона у поході проти Трої. Оповіді одноголосно називають Ахілла сином смертного Пелея, царя мірмідонян, мати ж його, морська богиня Фетіда, належить до сонму безсмертних. Виховувався  кентавром Хироном. Давньогрецька легенда розповідає про те, що Ахілл після перемоги над ворожим флотом в водах Чорного моря святкував перемогу і на одному з островів влаштував з товаришами змагання з бігу. Цей острів отримав назву «Дромос Ахиллеос» (Ахіллов біг). Здавна вчені ототожнюють цей острів з сучасною акумулятивною системою островів Джарилгач-Тендра.

2-а зупинка: «Коса Джарилгач». Розповідь про морських мешканців. Знайомство з безхребетними тваринами морської затоки: крабами, раками-самітниками, молюсками, водоростями. Фотографування. Спостереження за міграціями дельфінів.

3-я зупинка: «Світ флори». Унікальна рослинність острова. Зустрічаються близько 500 видів судинних рослин, з яких 51 ендеміки. Рідкісні  та зникаючі види. Фотографування рослин, що квітнуть.

4-а зупинка: «Пташиний рай». Рідкісні птахи о. Джарилгач. Мешкає 300 видів птахів, з них близько 70 рідкісні: рожевий пелiкан, орлан-білохвіст, каспійський мартин, мала крячка. Острів та затока – водно-болотні угіддя міжнародного значення.

5-а зупинка: «Морська і острівна фауна». Знайомство з видовим складом риб та ссавців. Біля 50 % видового складу риб Чорного моря мешкає в акваторії Парку. На о. Джарилгач вільно мешкають ратичні тварини (шляхетний олень, європейська лань, муфлони) та хижі м’ясоїдні: лисиця руда, єнотоподібний собака. Зустрічається кабан.

Паспорт екологічної навчальної стежки «Мар’їн гай»

Розташування: материкова частина парку, на захід від м. Скадовськ, Херсонської області.

Проїзд: автомобілем або пішим способом 1,7 км на захід від центра м. Скадовськ.

Значення екологічної стежки: освітньо – виховна, дослідницька: проведення навчальної і пропагандистської роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки людини в природі, залучення шкільної молоді до заходів по збереженню біорізноманіття. Це своєрідна лабораторія в природних умовах. Навчальна екологічна стежка розрахована на різні категорії відвідувачів.

Короткий опис: загальна протяжність 2км.  Час проходження 2-3 год. Розташована на материковій частині Парку, в межах штучного лісонасадження.

1-а зупинка: Канали Штучні канали, створені для дренажу ґрунтових і поверхневих вод. Досліджуються шляхи надходження води до каналу, особливості витоків, характеризується лучна рослинність в межах зупинки.

2-а зупинка: Лісова. Характеризується флора і фауна мішаного лісу штучного походження.

3-я зупинка:  Просіка. Робиться порівняльний аналіз насаджень, дається лісо рослинна характеристика змішаного лісу та хвойних насаджень.

4-а зупинка: Зелена  галявина (включає відпочинок) Розглядаються особливості хвойних насаджень та їх сучасний екологічний стан.

5-а зупинка: Озера. Досліджується різноманіття птахів водно-болотного та солончакового комплексів, особливості солончакової рослинності.

6-а зупинка: Чагарники. Дається загальна характеристика чагарникової рослинності, аналізується видовий склад птахів лісового комплексу.

7-а зупинка: Поляна Ірисів (дослідна ділянка півників (ірисів) карликових Iris pumila L). Характеризуються особливості природного комплексу, досліджується чисельність популяції карликових ірисів, а також вплив природних та антропогенних факторів на їх стан.