Пожежонебезпечний період: наслідки та відповідальність

Posted on Updated on

Пожежонебезпечний період – це частина року, коли виникають лісові і степові пожежі (з моменту сходження снігового покриву навесні і до настання стійкої вологої осінньої погоди, або утворення снігового покриву).

Дуже часто горіння сухої рослинності призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко….

При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин.

Пожежонебезпечний період  випадає на час розмноження багатьох диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування, птахи надовго покидають цю місцевість.

При займанні рослинності гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму. А «оживлення» (відновлення)  випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.

Упродовж пожежонебезпечного періоду підприємствам, установам та організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) і громадянам забороняється:

 – використовувати пірогенні та інші горючі речовини

– розведення багать (крім тих, які дозволені  в спеціально відведених  для цього місцях)

– палити, кидати непогашені сірники, недопалки

– випалювати траву та інші рослинні рештки

– звалювати та спалювати сміття

користуватися легкозаймистими речовинами

Слід пам’ятати, що за недотримання правил пожежної безпеки передбачено  адміністративну та кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою накладення штрафу: на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245 Кримінального кодексу України, здійснення підпалів карається штрафом від трьохсот до п̓ ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті ж самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин, або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Керуючись ст.50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право та зобов’язаний боротися з таким явищем, як  знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу шляхом підпалу.

Шановні відвідувачі та жителі міста! Закликаємо Вас відповідально ставитись до пожежної безпеки. Відпочиваючи на природі, дотримуйтесь елементарних протипожежних заходів – від цього залежить збереження природних екосистем та, в першу чергу, Ваша особиста безпека.

Інженер з охорони природних екосистем,

Кучеренко А. І.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *